Арт-терапія
Досить потужним чинником
для «запуску» рухової діяльності може стати потреба дитини в
самовиявленні, самоствердженні, для реалізації якої діти широко
використовують творчість. Тому серед сучасних можливостей подальшого
удосконалення реабілітаційних технологій належна увага надається
арт-терапії.
Арт-терапія – це лікування за допомогою залучення дитини до мистецтв.
При цьому дитина навчається спілкуватись з навколишнім світом на рівні
екосистеми, використовуючи образотворчі, рухові та звукові засоби. Вона
має змогу самостійно висловлювати свої почуття, потреби та мотивацію
своєї поведінки, діяльності і спілкування, необхідні для її повноцінного
розвитку та пристосування до навколишнього середовища.
Основна увага при проведенні корекційної арт-терапії приділяється
ставленню дитини до своєї діяльності, своїх малюнків, гри на музичних
інструментах тощо. Головне завдання педагога спрямоване на розвиток
мотивації дитини до діяльності, відбір прийомів арт-терапії для кращого
формування мотиваційної сфери у дітей з різними формами органічного
ураження нервової системи.
Арт-терапію, як методику корекції, доцільно використовувати в
комплексі функціонально-системної медико-соціальної реабілітації дітей з
обмеженими можливостями здоров’я. Застосування арт-терапії підвищує
пізнавальну активність дітей, сприяє сенсорному та руховому розвитку,
концентрує увагу. Крім того, арт-терапія дозволяє здійснювати більш
ефективний вплив на формування емоційної сфери, спонукає до подальшого
розвитку компенсаторних властивостей збережених функціональних систем.
Педагогічна корекція за допомогою арт-терапії у дітей з обмеженими
можливостями здоров’я (клініко-синдромологічними формами органічного
ураження нервової системи) має свої особливості і визначає доцільність
врахування загальних та індивідуальних напрямів і умов роботи, а саме:
віку дитини, ступеня зрілості всіх функціональних систем, індивідуальних
властивостей її особистості.
Загальні напрями та умови проведення арт-терапії схожі на інші
методики педагогічної корекції, які використовуються в реабілітації
дітей з органічним ураженням нервової системи. Педагог зобов’язаний:
- усвідомлювати і пам’ятати про труднощі дитини в реалізації
можливостей своїх функціональних систем;
- встановити напрями і завдання корекційної роботи з арт-терапії;
- підібрати ті види арт-терапії, які конкретна дитина спроможна
виконати і отримати результат;
- дати можливість дитині самостійно вибрати завдання;
- встановити з пацієнтом доброзичливий двобічний контакт;
- регламентувати роботу дитини, що дає змогу підвищити
зосередження уваги.
Такі правила проведення корекції і арт-терапії стимулюють пізнавальну
активність дитини, організують її поведінку, підвищують самооцінку.
