Соціоніка

Історія теорії, що отримала згодом назву «соціоніка» почалась ще в другій половині 60-х років, коли Аушра Ауґустінавічюте (псевдонім Ауґуста) зацікавилась питанням: «Чому хороші люди, навіть при наявності взаємного бажання, так часто не можуть порозумітись між собою». Ознайомившись із рядом різноманітних типологій особистості, Ауґуста вирішила поєднати ідеї швейцарського психолога, основоложника аналітичної психології, Карла Густава Юнга з ідеєю польського психіатра Антонія Кемпінського про інформаційний метаболізм (подібно до того, як тіло людини потребує потребує їжі у вигляді продуктів в певних співвідношеннях, психіка людини також потребує «їжі» у вигляді різної інформації, а нестача інформації певного типу пригнічує психіку і навіть може призвести до хвороб психіки).

Офіційним часом «народження» соціоніки вважається 1980-й рік, коли була опублікована перша робота з цієї дисципліни ("Mokslas ir technika”, Vilnius,1980 Nr.4).

Майже одразу соціоніка «пішла в народ» — неформальні клуби і гуртки по її вивченню почали виникати в самих різних частинах Союзу (Вільнюс, Ленінград, Київ, Новосибірськ та ін.). У 1988 році в Полтаві пройшла перша всесоюзна конференція з соціоніки. З того часу конференції почали проводитись регулярно (з 1992 року — у якості міжнародних у Києві), у вересні 2009 року пройшла чергова ХХV міжнародна конференція.